- кулеметник
- —————————————————————————————кулеме́тникіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
кулеметник — а, ч. Боєць кулеметного підрозділу; стрілець із кулемета … Український тлумачний словник
кулеметниця — і. Жін. до кулеметник … Український тлумачний словник
стрілець — льця/, ч. 1) Той, хто стріляє, хто вміє стріляти. 2) У Московській державі 16 17 ст. – воїн особливого постійного війська. || В австро угорській армії під час Першої світової війни 1914 1918 рр. – воїн одного з військових підрозділів, створених… … Український тлумачний словник
кулеметчик — чика, ч. Рс. Кулеметник … Словник лемківскої говірки